Стаття Мухаммада Аль-Кахібі про прекрасних коней, дуже розчулила і надихнула мене...

Я б відпустила всіх коней на волю!

Щоб табунами радісно заграли,

І серце би від щастя завмирало,

Що благістю наповнилось й красою.

Коли знесилена роботою кобила,

З очима глибиною в зорянее небо.

Творця свого, Всевишнього просила,

Про сили й доброту, що так їй треба.

За те, що вірністю синам Адамовим служила,

І ночі кожної молитву возносила,

У Судний День, у День Відплати,

Аллах Великий, їй дарує крила!

                                                                                                 © AsamaUsuri