Гнів та Розум

Одного разу Абу Муслім Хаулані почув розмову групи людей. Всі ці люди скаржилися один одному на своїх дружин. Однак Абу Муслім зберігав мовчання, не висловлюючи жодних скарг. Один з них, звертаючись до нього, сказав: «Ти нічого не кажеш. Напевно ти одружений на жінці - аулія? ».

Абу Муслім знизавши плечима, відповів:

- Ні, моя дружина не аулія, навпаки, вона ненормальна в повному розумінні слова.

- Як же ти тоді знаходиш спільну мову з ненормальною?

- У мене є свій метод, який дозволяє мені уникати лайки і шуму.

Усі присутні з подивом подивилися на нього і запитали:

- Що ж це за метод, який дозволяє тобі без лайки і конфліктів уживатися з дружиною?

Абу Муслім розкрив їм свій секрет, сказавши:

- Коли Аллах Всевишній створив Адама (алейхі салям), то в першу чергу вклав у нього розум. Потім Він створив гнів, і наказав йому увійти в тіло Адама. Однак гнів сказав: «Я не можу увійти в тіло Адама, так як там є розум. Я не можу перебувати в одному місці з розумом».

Наш Господь сказав: «О, гнів! Коли проникнеш в людину, то розум залишить його, залишивши своє місце тобі. Таким чином, ти зможеш управляти людиною, зробивши його ненормальним».

Потім Абу Муслім сказав: «У цьому питанні ми з дружиною домовилися про наступне: якщо вже людина позбавляється розуму в момент гніву, то значить, він стає ненормальним. Тому той, хто розгнівається, вважатиметься божевільним. А кожному божевільному потрібен опікун. Якщо я рогніваюсь, то ти, побачивши це, будеш терпляча і не станеш перечити мені. Так як в той момент я вважаюся божевільним, ти покладеш на себе роль мого опікуна, так як від божевільного можна всього чекати, і будеш грати цю роль, поки я не заспокоюся».

Потім Абу Муслім додав:

«Звичайно ж, і я теж зобов'язаний проявляти терпіння по відношенню до своєї дружини. Іноді гнів охоплює мою дружину, в цьому випадку вона опиняється в ролі божевільного, а я опиняюся в ролі її опікуна, проявляю терпіння і не заперечую їй».

На закінчення Абу Муслім сказав:

«У цьому і полягає причина того, що я не скаржуся на свою дружину. У цьому полягає секрет того, що ми з нею прекрасно ладнаємо.