Великі жінки в Ісламі

Зубейда: велика жінка, дружина великого Халіфа

За часів правління Омейядов протяжність Ісламської держави становила від Іспанії на заході і до Китаю на сході. Їм на зміну прийшло правління аббасидів, щоб зібрати плоди тих великих військових походів, які донесли прапор нової релігії на території, про які раніше ніхто й не мріяв. Халіфом цього часу був Харун ар-Рашид - п'ятий халіф династії Аббасидів.

Цей халіф був непростою людиною, він прославився своїми битвами з римлянами, і тим, що дійшов до дверей Константинополя. Супроводжували його дві жінки: мати Хайзаран - поважна жінка, про яку говорили історики, що вона вела всі справи під час правління її чоловіка Махді. Друга - його дружина «Жінка Азіза» і мати його сина Аміна, внучка засновника Аббасітского халіфату Абу Джафара аль-Мансура. Її дід Абу Джафар аль-Мансур назвав її Зубейда (вершки) через її ніжну та білу шкіру.

Як передає історія, Зубейда була жінкою спокусливої мови, кмітливою, що має власну думку, грамотною і красномовною. Відомо, що вона неодноразово давала слушні поради своєму чоловікові в різних питаннях. Так само вона стала відома своєю величезною турботою про літературу, науки, поетів і вчених; вона доклала чимало зусиль, щоб зібрати в Багдаді сотні поетів, літераторів і вчених, яким були надані всі можливості для досліджень і творчості. Вона витратила на них величезні кошти, можна сказати, все своє майно, щоб перетворити Багдад в центр вчених, куди вони стікалися з усіх кінців держави.

Про неї згадується в історії, що в одному зі своїх подорожей в хадж вона побачила з якими труднощами стикаються паломники, щоб роздобути питну воду, тому вартість однієї судини води досягала динар. Зубейда негайно розпорядилася, вивчити в терміновому порядку шляхи водопостачання Благородної Мекки. Інженери відповіли, що справа дуже складна і потребує величезних коштів. Зубейда розпорядилась розпочати роботи, навіть якщо один удар сокири коштуватиме динар! План був здійснений, і донині він відомий як «айну Зубейда» - джерело Зубейди.

Так само про цю жінку згадав і Хатиб в книзі «Історія Багдада»: «Про неї ходила добра слава і заслуга перед ученими і бідняками». Ті споруди, що лишились, та водойми, побудовані нею на шляху до Мекки, до цього дня свідчать про неї. Сьогодні частина мекканской дороги, ремонтом якою вона керувала, відома як дорога Зубейди. Також вона зіграла велику роль в удосконаленні жіночого одягу того часу, навіть відомо, що вона імпортувала з Індії та Китаю найдорожчі види натурального шовку, вишиті золотом, коштовними каменями і сріблом.

Так Зубейда втілила і показала великий приклад  жінки - мусульманки в житті.

Зубейда прожила 32 роки після смерті свого чоловіка Харуна ар-Рашида. Померла вона в Багдаді в 216 року по хіджирі, після того, як вписала своє ім'я золотими літерами в сторінки історії, не потребуючи бути героїнею оповідань і переказів.